у виразах

n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позичений

сума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо

═════════■═════════

accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість

═════════□═════════

acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргів

debt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)

═════════◇═════════

борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)

▹▹ bad debt

▹▹ debt capital

▹▹ doubtful debt

* * *

фін., юр. зобов'язання; борг

вид боргового зобов'язання (charge) з майновим забезпеченням під нерухомість (real property) чи власність (property¹); ♦ зобов'язання може бути у формі застави (mortgage), оренди (lease), ліцензії (license¹) і т. д.

encumbrance:: incumbrance; encumbrance — довг (діас., діал.); encumbrance ‡ encumbrance

═════════◇═════════

борг/борговий/заборгованість < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1435 р.: «а кто своєго должника лицє(м) (познал), а оусхочє(т) права жадати о своємъ долгу, що би пошо(л) до брашова»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)

* * *

pref вживається як префікс:

1) у предикативних прикметниках і прислівниках

2) у виразах типу

* * *

pref вживається як префікс:

1) у предикативних прикметниках і прислівниках

2) у виразах типу

* * *

1) збентежений, збитий з пантелику; уражений

2) страшенний; запеклий

3) розм. (про)клятий (у виразах гніву, досади)

* * *

1) збентежений, спантеличений; вражений

2) страшенний

3) проклятий ( у висловленнях досади або гніву)

1) кусок, шматок; частина

2) уламок, осколок

3) ділянка

4) штука; певна кількість

5) окремий предмет, річ

6) картина; твір мистецтва; літературний (музичний) твір; п'єса

7) монета (тж а piece of money)

8) військ. гармати; гвинтівка; пістолет

9) спорт. гімнастичний снаряд

10) вставка; латка

11) деталь; виріб, що обробляється

12) барило вина

13) амер. легкий другий сніданок

14) зразок, взірець, приклад (поведінки тощо)

15) розм. дівчина, жінка

16) амер. місце; річ; багаж

17) амер., розм. частка, пай

18) (the piece) розм. питання

19) шах. фігура

2. v

1) з'єднувати в єдине ціле, збирати (складати) з кусочків

2) лагодити, латати, штопати

3) текст. присукувати (нитку)

4) розм. хапати шматки

* * *

1) шматок; частина; клапоть; pl уламки; осколки

2) ділянка ( землі)

3) штука, шматок; певна кількість

4) окремий предмет, штука

5) картина; твір мистецтва; короткий літературний твір; стаття, замітка, повідомлення

6) мyз. п'єса

7) монета ( a piece of money)

8) шашка; фішка ( в іграх); шax. фігура

9) вiйcьк. вогневий засіб; знаряддя, гвинтівка, пістолет; cл. пістолет, "пушка"

10) cпopт. гімнастичний снаряд

11) деталь; виріб, який обробляється

12) вставка, латка

13) барило вина

14) cл. легкий другий сніданок

15) дiaл. шматок, скиба хліба

16) зразок, приклад ( поведінки)

17) у виразах

18) дівчина, жінка

19) cл. місце, річ; багаж

20) cл. частка, пай ( у якій-небудь справі)

21) ( the piece) справа, питання

1) з'єднувати (в єдине ціле; piece together); збирати зі шматочків; надставляти (одяг; piece down); relf приєднуватися; об'єднуватися

2) лагодити, латати, штопати

3) тeкcт. присукувати ( нитку)

4) хапати шматки, перехопити ( перед обідом)

n поет.

минуле (тільки у виразах)

* * *

n; іст., поет.

1) шматок; частина; клапоть; pl уламки; осколки

2) ділянка ( землі)

3) штука, шматок; певна кількість

4) окремий предмет, штука

5) картина; твір мистецтва; короткий літературний твір; стаття, замітка, повідомлення

6) мyз. п'єса

7) монета ( a piece of money)

8) шашка; фішка ( в іграх); шax. фігура

9) вiйcьк. вогневий засіб; знаряддя, гвинтівка, пістолет; cл. пістолет, "пушка"

10) cпopт. гімнастичний снаряд

11) деталь; виріб, який обробляється

12) вставка, латка

13) барило вина

14) cл. легкий другий сніданок

15) дiaл. шматок, скиба хліба

16) зразок, приклад ( поведінки)

17) у виразах

18) дівчина, жінка

19) cл. місце, річ; багаж

20) cл. частка, пай ( у якій-небудь справі)

21) ( the piece) справа, питання

1) з'єднувати (в єдине ціле; piece together); збирати зі шматочків; надставляти (одяг; piece down); relf приєднуватися; об'єднуватися

2) лагодити, латати, штопати

3) тeкcт. присукувати ( нитку)

4) хапати шматки, перехопити ( перед обідом)

adv загально, як правило; загалом

- generally acceptable text загальноприйнятий текст

- generally accepted principles загальновизнані принципи

- generally agreed text текст, який отримав загальне схвалення

- generally held views погляди, які одностайно підтримуються

- generally worded text текст, складений в загальних виразах

I n

1. комплект, набір

2. коло, група осіб

3. тенденція, спрямованість

- political set політичні кола

- complete set of treaties concluded by the country of residence повне досьє, яке містить угоди, заключені країною перебування

- set of public opinion тенденція громадської думки

II adj

1. встановлений законом/ традицією, офіційний

2. що був обумовлений заздалегідь

- set arrangments завчасно обумовлені зобов'язання

- set speech завчасно підготовлена промова

- set visit офіційний візит

- at a set time на встановлений заздалегідь час

- in set terms в офіційних виразах; офіційною мовою

- III v (set)

1. встановлювати, визначати, створювати

2. ставити підпис, штамп

3. накладати (заборону тощо)

- to set one's hand поставити особистий підпис

- to set a document підписати документ

- to set a limit to smth. встановити межу чомусь, припинити щось

- to set a precedent створювати прецедент

- to set requirements визначити вимоги

- to set a veto on smth. накласти заборону на щось

- to set aside не враховувати, не брати до уваги

- to set forth формулювати, викладати

- conditions set forth in the agreement умови, що сформульовані в угоді

- to set forward викладати, роз'яснювати

- to set up a candidate висувати кандидата

- to set up a committee створити комітет

- to set up a principle сформулювати принцип

1. строк, період; час; тривалість; термін повноважень (виборних органів)

2. звич. pl умови

3. pl висловлювання; мова; спосіб висловлювання; формулювання

4. відношення

- initial terms початковий термін дії

- presidential term строк президентських повноважень

- unacceptable terms неприйнятні умови

- contradiction in terms суперечність у термінах; суперечливе твердження

- term of an agreement/ a treaty умови угоди/ договору

- term of appointment термін повноважень, термін перебування на посаді

- term of contract термін виконання договору

- term of office строк повноважень, термін перебування на посаді

- terms of payment умови оплати

- terms of reference повноваження; мандат; компетенція; сфера дії

- term of service строк служби

- terms of surrender умови капітуляції

- term of tenure строк повноважень, термін перебування на посаді

- terms of trade умови торгівлі

- to bring smbd. to terms примусити когось прийняти умови

- to come to terms with smbd.

a) домовитися з кимсь

b) прийняти чиїсь умови

- to extend the term продовжити термін

- to make to terms досягнути згоди, домовитися

- to present the future in lurid terms представляти майбутнє в похмурих тонах

- to run for a second term висунути свою кандидатуру на другий термін

- to seek a second term добиватися переобрання на другий термін (на президентських виборах)

- to set a term установити термін

- for a term (of...) на строк (в...)

- for (the) term of (one's) life довічно, на все життя

- in general terms загалом, в загальних рисах

- in the same terms в тих же виразах

- in set terms зрозуміло, ясно

- in vague terms туманно, невиразно

- in terms of з точки зору; по відношенню; у перекладі на щось

- in terms of approval схвально

- in term of high praise дуже похвально

- in terms of this theory на мові, в термінах даної теорії

- on any terms на будь-яких умовах

- on beneficial terms на вигідних умовах

- on equal terms на рівних умовах

- on expiry of the terms після закінчення терміну повноважень

n ком., збут аукціон; торги; прилюдний продаж; публічний продаж; продаж з аукціону; продаж з торгів; розпродаж; a аукціонний

продаж товарів (goods), предметів споживання (commodity) і майна (property¹) з прилюдного торгу за допомогою аукціоніста (auctioneer), який виявляє потенційних покупців (buyer) до конкурентного торгу (competitive bidding); ♦ на аукціонах реалізуються як різні види нерухомості (real property), так і різноманітні товари; власником їх стає той, хто запропонував найвищу ціну

═════════■═════════

annual auction річний аукціон; buyers' auction аукціон покупців; car auction аукціон автомобілів; commodity auction товарний аукціон; compulsory auction примусовий аукціон; Dutch auction голландський аукціон (аукціоніст називає ціну, поступово знижуючи, доки не знайдеться покупець); English auction англійський аукціон; goods auction товарний аукціон; international auction міжнародний аукціон; livestock auction продаж худоби з аукціону; mock auction фіктивний аукціон; open auction відкритий аукціон; public auction прилюдні торги • публічні торги; seller's auction аукціон продавців

═════════□═════════

auction by agreement добровільні торги; auction expenses аукціонні витрати; auction price аукціонна ціна; auction room аукціонний зал; auction without reserve аукціон без резервованої ціни • аукціон без обмеження; to buy at auction купувати/купити на аукціоні; to conduct an auction проводити/провести аукціон; to hold an auction проводити/провести аукціон; to participate in an auction брати/взяти участь в аукціоні; to put up for auction передавати/передати на продаж з аукціону; to sell at auction продавати/продати на аукціоні; to sell by auction продавати/продати з аукціону; up for auction на продаж з аукціону

auction — ім. ліцитація, прикм. ліцитаційний (діал.); auctioneer — ліцитатор (діал.)

═════════◇═════════

аукціон < нім. Auktion < лат. auctio — публічний торг (ЕСУМ 1: 98; ЕС-СУМ 1: 28); ліцитація/ліцитатор < польс. licytacja — продавати на торгах < фр. licitation — публічний продаж < лат. licitatio — пропонування ціни; надбавка ціни (ЕСУМ 3: 273-274; ЕС-СУМ 2: 382); торги < ст. у. торгъ, тръгъ — місце, де відбувається торг; засвідчується з 1489 р.: «...и тотоу сєлищоу за Проутом, гдє бил тръгъ Сърати» (ССМ 2: 447; ІУМ: 235; ЕС-СУМ 4: 374); вживається в мн. у виразах: іти з торгів, продавати/продати з торгів і в словосполученні публічні торги

pref вживається як префікс (внаслідок послаблення первісного прийменника on)

1) в предикативних прикметниках і прислівниках

2) у виразах типу